Європейські лідери не досягли згоди щодо відправки військ в Україну
Лідери країн Європи під час термінового саміту в Парижі, що відбувся 17 лютого, не змогли дійти спільного рішення щодо введення військ до України з метою контролю за потенційною мирною угодою. Про це повідомляє Politico.
Головні розбіжності серед лідерів
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після 3,5-годинного обговорення заявив, що такі зустрічі не завжди завершуються конкретними домовленостями. Основним предметом суперечок стала пропозиція президента Франції Емманюеля Макрона розмістити миротворчі сили Європи вздовж можливої лінії розмежування в Україні.
Однак ідею французького лідера не підтримали Німеччина, Італія, Іспанія та Польща, категорично виступивши проти відправки своїх військ.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що дискусії щодо миротворчої місії в Україні є «передчасними» та «неприйнятними», поки триває війна. Подібну позицію висловила і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, підкресливши, що необхідно прояснити ще багато деталей перед прийняттям такого рішення.
Велика Британія демонструє готовність
Цікаво, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про готовність його країни розмістити війська в Україні для виконання умов майбутньої мирної угоди. Водночас Дональд Туск запевнив, що Польща не надсилатиме своїх військових у рамках гарантій безпеки, проте продовжить підтримувати Київ.
Фінансові питання та оборонні витрати
Європейські лідери обговорили необхідність збільшення оборонного бюджету. Кір Стармер наголосив на важливості фінансової підтримки України, а Туск підкреслив, що Європа має зміцнювати свою самостійність у сфері безпеки.
Олаф Шольц підтримав ініціативу дозволити країнам ЄС перевищувати обмеження на оборонні витрати у разі загрози війни чи кризи. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також схвалила цю пропозицію на Мюнхенській конференції з безпеки.
Реакція України та роль США
Після саміту президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Емманюелем Макроном. Він наголосив, що без реальних гарантій безпеки будь-яке припинення вогню буде лише «черговою пасткою Росії» перед новим витком агресії.
Тим часом президент США Дональд Трамп повідомив, що під час розмови з Володимиром Путіним вони домовилися розпочати мирні переговори. Водночас представники США дали зрозуміти, що Європа не буде безпосередньо залучена до переговорного процесу, хоча її інтереси враховуватимуться.
Західні медіа, зокрема Axios та AP, повідомляють, що європейські країни розглядають можливість відправки військ до України після завершення війни. США, зі свого боку, вимагають від європейських партнерів конкретних пропозицій щодо військової допомоги, зокрема у формі миротворчих сил.
Перспективи відправки військ до України
Обговорення ймовірного введення європейських військових в Україну розпочалося ще на початку 2024 року після заяв Макрона про те, що НАТО не повинно виключати таку можливість у майбутньому. У червні з’явилася інформація про його спроби сформувати коаліцію для відправки військових інструкторів до України. Проте ця ідея поки що не знайшла широкої підтримки серед європейських партнерів.
Висновки
Європейські лідери продовжують дискусії щодо своєї ролі у врегулюванні війни в Україні, однак єдності у питанні відправки військ поки що немає. США, Велика Британія та Франція займають активнішу позицію, тоді як Німеччина, Італія та Польща налаштовані більш стримано. Водночас збільшення оборонних витрат у Європі та пошук нових механізмів безпеки свідчать про зростаючу готовність ЄС до більшої самостійності у сфері безпеки.








